Ми навчилися диференціювати прості алгебраїчні функції, такі як x2+c або ax4, і тепер маємо розібратись, як диференціювати суму двох або більше функцій.
Наприклад, нехай y=(x2+c)+(ax4+b); тоді яким буде dydx? Як ми будемо працювати над цією задачею?
Відповідь на це запитання досить проста: продиференціюйте їх одну за одною таким чином: dydx=2x+4ax3.
Якщо у вас є сумніви, чи це правильно, спробуйте більш загальний випадок, керуючись початковими принципами. І це буде наступний шлях:
нехай y=u+v, де u — будь-яка функція від x, і v — будь-яка інша функція від x. Тоді, якщо x збільшиться до x+dx, y збільшиться до y+dy; u збільшиться до u+du; і v до v+dv.
І матимемо:
y+dy=u+du+v+dv.
Віднімаючи початкове y=u+v, отримуємо
dy=du+dv,
і поділивши це на dx, отримаємо:
dydx=dudx+dvdx.
Це відповідає описаній вище процедурі. Ви диференціюєте кожну функцію окремо та складаєте результати. Отже, якщо тепер ми візьмемо наведений у попередньому параграфі приклад та введемо значення двох функцій, ми матимемо, використовуючи нотацію наведену у розділі III, dydx=d(x2+c)dx+d(ax4+b)dx=2x+4ax3, так само, як і раніше.
Якби було три функції від x, які ми можемо назвати u, v і w, так що y=u+v+w;тодіdydx=dudx+dvdx+dwdx.
З цього одразу випливає правило для віднімання, адже якби функція v сама мала негативний знак, її диференціальний коефіцієнт також був би негативним; так що диференціюючи y=uv, ми маємо отриматиdydx=dudx−dvdx.
Але коли ми маємо справу з добутком, стає трохи складніше.
Припустімо, що нас попросили продиференціювати вираз y=(x2+c)×(ax4+b), що нам робити? Результатом точно не буде 2x×4ax3; оскільки легко побачити, що ані c×ax4, ані x2×b не було б взято до цього добутку.
Тепер є два шляхи, якими ми можемо приступити до роботи.
Перший спосіб. Виконайте спочатку множення, і потім, розв’язавши його, диференціюйте.
Відповідно, ми множимо x2+c на ax4+b.
Це дає ax6+acx4+bx2+bc.
Тепер диференціюємо та отримаємо: dydx=6ax5+4acx3+2bx.
Другий спосіб. Повернемося до початкових принципів і розглянемо рівняння y=u×v; де u — одна функція від x, а v — будь-яка інша функція від x. Тоді, якщо x зростає до x+dx; і y до y+dy; і u стає u+du, а v стає v+dv, ми матимемо: y+dy=(u+du)×(v+dv)=u·v+u·dv+v·du+du·dv.
Тут du·dv є малою величиною другого порядку малості, і тому може бути відкинуто, залишивши y+dy=u·v+u·dv+v·du.
Тоді, віднявши початкове y=u·v, ми залишимо dy=u·dv+v·du; і, поділивши на dx, отримаємо результат: dydx=udvdx+vdudx.
Тобто, наші інструкції будуть наступними: Щоб диференціювати добуток двох функцій, помножте кожну функцію на похідну іншої та складіть два отримані таким чином добутки.
Зауважте, що цей процес полягає у наступному: вважайте u константою під час диференціювання v; потім розглядайте v як константу, поки ви диференціюєте u; і повна похідна dydx буде сумою цих двох результатів.
Тепер, винайшовши це правило, застосуємо його до конкретного прикладу, який розглядався вище.
Ми хочемо продиференціювати добуток (x2+c)×(ax4+b).
Назвемо (x2+c)=u та (ax4+b)=v.
Тоді, за щойно встановленим загальним правилом, ми можемо написати:
dydx=(x2+c)d(ax4+b)dx+(ax4+b)d(x2+c)dx=(x2+c)4ax3+(ax4+b)2x=4ax5+4acx3+2ax5+2bx,dydx=6ax5+4acx3+2bx,
dydx=(x2+c)d(ax4+b)dx+(ax4+b)d(x2+c)dx=(x2+c)4ax3+(ax4+b)2x=4ax5+4acx3+2ax5+2bx,dydx=6ax5+4acx3+2bx,
точно так само, як і раніше.
Нарешті, ми маємо диференціювати частки.
Розглянемо такий приклад: y=bx5+cx2+a. У цьому випадку марно намагатися опрацювати ділення заздалегідь, тому що x2+a не ділиться на bx5+c, і вони не мають спільного множника. Тож не залишається нічого іншого, як повернутися до початкових принципів і винайти правило. Тому ми покладемо y=uv; де u і v дві різні функції незалежної змінної x. Тоді, коли x стане x+dx, y стане y+dy; і u стане u+du, а v стане v+dv. Тоді y+dy=u+duv+dv.
Тепер виконаємо алгебраїчне ділення наступним чином:
Оскільки обидва ці залишки є малими величинами другого порядку, ними можна знехтувати, і ділення може зупинитися на цьому, оскільки будь-які подальші залишки будуть ще меншими.
Отже, ми отримали: y+dy=uv+duv−u·dvv2; що може бути записано як =uv+v·du−u·dvv2. Тепер віднімемо початкове y=uv, і у нас залишиться: dy=v·du−u·dvv2;звідкиdydx=vdudx−udvdxv2.
Це дає нам інструкції щодо того, як диференціювати ділення двох функцій. Помножте функцію дільника на похідну функції діленого; потім помножте функцію діленого на похідну функції дільника, і відніміть. Нарешті, поділіть на квадрат функції дільника.
Повертаючись до нашого прикладу y=bx5+cx2+a, запишемоbx5+c=u;таx2+a=v.
Тоді
dydx=(x2+a)d(bx5+c)dx−(bx5+c)d(x2+a)dx(x2+a)2=(x2+a)(5bx4)−(bx5+c)(2x)(x2+a)2,dydx=3bx6+5abx4−2cx(x2+a)2.(Відповідь.)
Тоді dydx=(x2+a)d(bx5+c)dx−(bx5+c)d(x2+a)dx(x2+a)2=(x2+a)(5bx4)−(bx5+c)(2x)(x2+a)2,dydx=3bx6+5abx4−2cx(x2+a)2.(Відповідь.)
Розрахунок часток часто втомлює, але в ньому немає нічого складного.
Далі наведено кілька ще повністю розрахованих прикладів.
(1) Продиференціювати y=ab2x3−a2bx+a2b2.
Будучи константою, a2b2 стає нулем, і ми маємо dydx=ab2×3×x3−1−a2b×1×x1−1.
Але x1−1=x0=1; тож ми отримуємо: dydx=3ab2x2−a2b.
(2) Продиференціюйте y=2a√bx3−3b3√ax−2√ab.
Переписавши x у формі степеня, ми маємо y=2a√bx32−3b3√ax−1−2√ab.
Тепер dydx=2a√b×32×x32−1−3b3√a×(−1)×x−1−1;або, dydx=3a√bx+3b3√ax2.
(3) Продиференціюйте z=1.83√1θ2−4.45√θ−27°.
Це можна записати: z=1.8θ−23−4.4θ−15−27°.
27° зникає, і ми маємо dzdθ=1.8×−23×θ−23−1−4.4×(−15)θ−15−1;або,dzdθ=−1.2θ−53+0.88θ−65;або,dzdθ=0.885√θ6−1.23√θ5.
(4) Продиференціюйте v=(3t2−1.2t+1)3.
Прямий спосіб зробити це буде пояснено пізніше (див. тут); але ми можемо впоратися з цим зараз без будь-яких труднощів.
Розгортаючи куб, отримуємо
v=27t6−32.4t5+39.96t4−23.328t3+13.32t2−3.6t+1; отже dvdt=162t5−162t4+159.84t3−69.984t2+26.64t−3.6.
v=27t6−32.4t5+39.96t4−23.328t3+13.32t2−3.6t+1; отже dvdt=162t5−162t4+159.84t3−69.984t2+26.64t−3.6.
(5) Продиференціюйте y=(2x−3)(x+1)2.
dydx=(2x−3)d[(x+1)(x+1)]dx+(x+1)2d(2x−3)dx=(2x−3)[(x+1)d(x+1)dx+(x+1)d(x+1)dx]+(x+1)2d(2x−3)dx=2(x+1)[(2x−3)+(x+1)]=2(x+1)(3x−2)
dydx=(2x−3)d[(x+1)(x+1)]dx+(x+1)2d(2x−3)dx=(2x−3)[(x+1)d(x+1)dx+(x+1)d(x+1)dx]+(x+1)2d(2x−3)dx=2(x+1)[(2x−3)+(x+1)]=2(x+1)(3x−2)
або, простіше кажучи, помножити, а потім продиференціювати.
(6) Продиференціюйте y=0.5x3(x−3). dydx=0.5[x3d(x−3)dx+(x−3)d(x3)dx]=0.5[x3+(x−3)×3x2]=2x3−4.5x2.
Так само, як і у попередньому прикладі.
(7) Продиференціюйте w=(θ+1θ)(√θ+1√θ).
Це можна записати як
w=(θ+θ−1)(θ12+θ−12).dwdθ=(θ+θ−1)d(θ12+θ−12)dθ+(θ12+θ−12)d(θ+θ−1)dθ=(θ+θ−1)(12θ−12−12θ−32)+(θ12+θ−12)(1−θ−2)=12(θ12+θ−32−θ−12−θ−52)+(θ12+θ−12−θ−32−θ−52)=32(√θ−1√θ5)+12(1√θ−1√θ3).
w=(θ+θ−1)(θ12+θ−12).dwdθ=(θ+θ−1)d(θ12+θ−12)dθ+(θ12+θ−12)d(θ+θ−1)dθ=(θ+θ−1)(12θ−12−12θ−32)+(θ12+θ−12)(1−θ−2)=12(θ12+θ−32−θ−12−θ−52)+(θ12+θ−12−θ−32−θ−52)=32(√θ−1√θ5)+12(1√θ−1√θ3).
Це, знову ж таки, можна отримати простіше, спочатку помноживши два множники, а потім продиференціювавши. Однак це не завжди можливо; див., наприклад, тут, приклад 8, в якому правило диференціювання добутку має бути використаним.
(8) Продиференціюйте y=a1+a√x+a2x. dydx=(1+ax12+a2x)×0−ad(1+ax12+a2x)dx(1+a√x+a2x)2=−a(12ax−12+a2)(1+ax12+a2x)2.
(9) Продиференціюйте y=x2x2+1. dydx=(x2+1)2x−x2×2x(x2+1)2=2x(x2+1)2.
(10) Продиференціюйте y=a+√xa−√x.
У формі степеня, y=a+x12a−x12.
dydx=(a−x12)(12x−12)−(a+x12)(−12x−12)(a−x12)2=a−x12+a+x122(a−x12)2x12;отжеdydx=a(a−√x)2√x.
dydx=(a−x12)(12x−12)−(a+x12)(−12x−12)(a−x12)2=a−x12+a+x122(a−x12)2x12;отжеdydx=a(a−√x)2√x.
(11) Продиференціювати
θ=1−a3√t21+a2√t3.Теперθ=1−at231+at32. dθdt=(1+at32)(−23at−13)−(1−at23)×32at12(1+at32)2=5a26√t7−4a3√t−9a2√t6(1+a2√t3)2.
(12) Резервуар квадратного поперечного перерізу має сторони, нахилені до вертикалі під кутом 45°. Сторона дна становить 200 футів. Знайдіть вираз для кількості води, яка вливається або витікає, коли глибина води змінюється на 1 фут; отже, знайдіть у галонах кількість, що вилучається щогодини, коли глибина зменшується з 14 до 10 футів за 24 години.
Об’єм усіченої піраміди висотою H і основами A та a дорівнює V=H3(A+a+√Aa). Легко побачити, що якщо нахил становить 45°, а глибина h, довжина сторони квадратної поверхні води становить 200+2h футів, отже об’єм води h3[2002+(200+2h)2+200(200+2h)]==40000h+400h2+4h33.
dVdh=40000+800h+4h2= кубічних футів на фут варіації глибини. Середній рівень від 14 до 10 футів становить 12 футів, коли h=12, dVdh=50176 кубічних футів.
Галони на годину відповідають зміні глибини на 4 фути. за 24 години =4×50176×6.2524=52267 галонів.
(13) Абсолютний тиск, в атмосферах, P, насиченого пару при температурі t° C. визначено Дюлонгом як P=(40+t140)5, доки t вище 80°. Знайти швидкість зміни тиску з температурою при 100°С.
Розкладемо чисельник за біноміальною теоремою (див. тут).P=11405(405+5×404t+10×403t2++10×402t3+5×40t4+t5);
отжеdPdt=1537.824×105(5×404+20×403t+30×402t2+20×40t3+5t4),
якщо t=100, це становить 0.036 атмосфери на зміну температури на один градус Цельсія.
(a) u=1+x+x21×2+x31×2×3+⋯.
(b) y=ax2+bx+c. (c ) y=(x+a)2.
(d) y=(x+a)3.
(2) Якщо w=at−12bt2, знайдіть dwdt.
(3) Знайдіть похідну y=(x+√−1)×(x−√−1).
(4) Продиференціюйте y=(197x−34x2)×(7+22x−83x3).
(5) Якщо x=(y+3)×(y+5), знайдіть dxdy.
(6) Продиференціюйте y=1.3709x×(112.6+45.202x2).
Знайдіть похідні від
(7) y=2x+33x+2.
(8) y=1+x+2x2+3x31+x+2x2.
(9) y=ax+bcx+d.
(10) y=xn+ax−n+b.
(11) Температура t нитки електричної лампи розжарювання пов'язана зі струмом, що проходить через лампу, співвідношенням C=a+bt+ct2.
Знайдіть вираз, що відповідає зміні сили струму при зміні температури.
(12) Наступні формули були запропоновані для вираження співвідношення між електричним опором R дроту при температурі t° C. та опором R0 цього самого дроту при 0° за Цельсієм, a, b, c є константами. R=R0(1+at+bt2).R=R0(1+at+b√t).R=R0(1+at+bt2)−1.
Знайдіть швидкість зміни опору залежно від температури, що визначається кожною з цих формул.
(13) Виявлено, що електрорушійна сила E певного типу гальванічного елемента змінюється залежно від температури t відповідно до співвідношення
E=1.4340[1−0.000814(t−15)++0.000007(t−15)2] вольт.
Знайдіть зміну електрорушійної сили на градус при 15°, 20° і 25°.
(14) Електрорушійна сила, необхідна для підтримки електричної дуги довжиною l зі струмом інтенсивності i, була встановлена місис Айртон, як E=a+bl+c+kli, де a, b, c, k константи.
Знайдіть вираз для зміни електрорушійної сили (a) з урахуванням довжини дуги; (b) з урахуванням сили струму.
(1) (a) 1+x+x22+x36+x424+…
(b) 2ax+b.
(c ) 2x+2a.
(d) 3x2+6ax+3a2.
(2) dwdt=a−bt.
(3) dydx=2x.
(4) 14110x4−65404x3−2244x2+8192x+1379.
(4) 14110x4−65404x3−2244x2+8192x+1379.
(5) dxdy=2y+8.
(6) 185.9022654x2+154.36334.
(7) −5(3x+2)2.
(8) 6x4+6x3+9x2(1+x+2x2)2.
(9) ad−bc(cx+d)2.
(10) anx−n−1+bnxn−1+2nx−1(x−n+b)2.
(11) b+2ct.
(12) R0(a+2bt), R0(a+b2√t), −R0(a+2bt)(1+at+bt2)2 or R2(a+2bt)R0.
(13) 1.4340(0.000014t−0.001024), −0.00117, −0.00107, −0.00097.
(14) dEdl=b+ki, dEdi=−c+kli2.