Можна з упевненістю припустити, що коли ця книга потрапить до рук професійних математиків, вони (якщо не занадто ліниві) повстануть як одна людина і проклянуть його як абсолютно погану книгу. У цьому, з їхнього погляду, не може бути ніяких сумнівів. Вона припускається кількох найгірших і жахливих помилок.
По-перше, вона показує, наскільки простою є більшість операцій диференціального та інтегрального числень.
По-друге, вона розкриває так багато комерційних таємниць. Показуючи вам, що те, що може зробити один дурень, можуть зробити й інші дурні, книга дозволяє вам побачити, що ці математичні опухи, які пишаються тим, що опанували такий жахливо складний предмет, не мають серйозних причин пишатися. Їм подобається, коли ви думаєте, як це жахливо важко, і вони не хочуть, щоб це марновірство було грубо розвіяно.
По-третє, серед жахливих речей, які вони скажуть про «Так легко», є ось що: що автор не спромігся чітко й задовільно продемонструвати дійсність різноманітних методів, які він представив простим способом, і навіть наважився використати для розв’язання проблем! Але чому він не повинен? Ви ж не забороняєте користуватися годинником кожному, хто не вміє його робити? Ви не заперечуєте, щоб музикант грав на скрипці, яку він сам не сконструював. Ви не навчите дітей правил синтаксису, поки вони вже не навчилися вільно використовувати мовлення. Було б так само абсурдно вимагати, щоб початківцям у математичному аналізі пояснювали загальні жорсткі демонстрації.
Ще одну річ скажуть визнані математики про цю вкрай погану й порочну книгу: причина, чому вона така легка у тому, що автор упустив все те, що справді складно. І жахливий факт цього звинувачення полягає в тому, що... це правда! Саме тому ця книга була написана — написана для легіону невинних людей, яким досі не дозволяли опанувати елементи математичного аналізу через безглуздий спосіб, у який майже завжди подається його вивчення. Будь-яку тему можна зробити відразливою, представивши її насиченою труднощами. Мета цієї книжки — дати початківцям можливість вивчити мову математичного аналізу, ознайомитися з його чарівною простотою та осягнути його потужні методи розв’язання проблем, не бувши змушеними працювати над незвичайною (і переважно недоречною) математичною гімнастикою, що є такою дорогою непрактичному математику.
Серед молодих інженерів є багато людей, для яких прислів’я
"те, що може зробити один дурень, може й інший", може пролунати
знайомим голосом. Їх щиро просять не видавати автора і не розповідати
математикам, який він насправді дурень.